З книги «КРІР» Бойове мистецтво українських характерників»

Від темряви до світла, веди мене,
Від невігластва до знань, веди мене,
Від смерті до безсмертя, веди мене!
(Відична мантра)

Велика орда
Один з авторитетніших вчених Давнього світу Пліній Старший писав про гіперборійців як про реальний древній народ, що жив біля Полярного кола і був генетично пов’язаний з еллінами через культ Аполлона. У «Природній історії» (IV, 26) дослівно говориться: «За цими (Рипійськими) горами по той бік Аквілону, щасливий народ, що називається гіперборійцями, досягає досить похилого віку і прославляється чудесними легендами. Вірять, що там знаходяться петлі світу і крайні межі обертання світил. Сонце світить там протягом півріччя, і це тільки один день, коли сонце не ховається від весняного рівнодення до осіннього, світила там сходять тільки один раз на рік під час літнього сонцестояння, а заходять тільки під час зимового. Країна ця знаходиться вся на сонці, з благодатним кліматом і не має ніяких шкідливих вітрів. Будинками для цих жителів є гаї та ліси; культ Богів справляється окремими людьми і усім суспільством; там не відомий розбрат та усякі хвороби. Смерть приходить там тільки від пересичення життям».
Індійський філософ та знавець Відичного вчення Бал Гангадхар Тілак (1856-1920) у своїй праці «Арктична Батьківщина за Відами» також доводить, що першобатьківщина орійців знаходилася на Північному полюсі Землі.